Урок екології рідного краю
Золота осінь
Ось настала золота
осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні,
оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий
гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків
висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть
тут же дзвеніти.
Золотом обсипає осінь
і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому
поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо
описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.
Гуляєш по парку і не
можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці,
коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба.
Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово,
просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.
Золота осінь не йди,
порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через
тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з
казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
Сьогодні наш урок екології був присвячений
осінній порі.
Барвиста осінь завітала на поріг нашої школи. Діти із задоволенням
спостерігали за послідовними змінами у природі восени.
Пропоную переглянути
фотогалерею.
ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
А. Житкевич
— Ось і
добігає кінця наша подорож в осінню природу. Коли повертатиметеся зі школи
додому або гулятимете із друзями, намагайтеся спостерігати за хмарами, за
листям, що падає, за птахами, що відлітають в теплі краї, за останніми
комахами, послухайте звуки крапель дощу і шелест листя і багато чого іншого,
чим багата рідна природа.
Осінь
Осінь…Хазяйнує вона скрізь де не глянь. Дерева ронять листя травка й квіти
в’януть сохнуть. З кожним днем стає все холодніше і холодніше. А осінні дні
стали такі короткі та швидкоплинні. Сонце світить та не гріє.
Земля за день не нагрівається. Та тварини не сумують вони все більше метушаться: мандрівні птахи збираються у великі зграї щоб летіти у вирій звірятка запасають у свої коморах їжу лагодять і утеплюють свої житла і самі зодягаються в теплу шубку. Комашки під кору дерев у різні щілинки ховаються . Люди також не покладають рук. Збирають врожай у садках і городах. Поповнюють свої комори. На полях стало зовсім пусто. Тільки де-не-де зеленіє озимина.
Осінь не жартує. Укрила небо сірими величезними хмарами і заливає землю холодними дощами. А різкий прохолодний вітер навіює сум і печаль.
Осінь вступила у свої володіння.
Земля за день не нагрівається. Та тварини не сумують вони все більше метушаться: мандрівні птахи збираються у великі зграї щоб летіти у вирій звірятка запасають у свої коморах їжу лагодять і утеплюють свої житла і самі зодягаються в теплу шубку. Комашки під кору дерев у різні щілинки ховаються . Люди також не покладають рук. Збирають врожай у садках і городах. Поповнюють свої комори. На полях стало зовсім пусто. Тільки де-не-де зеленіє озимина.
Осінь не жартує. Укрила небо сірими величезними хмарами і заливає землю холодними дощами. А різкий прохолодний вітер навіює сум і печаль.
Осінь вступила у свої володіння.